скільки ми думаємо! за все життя, як би не намагалися ми не їмо більше, не вип'ємо більше, не поцілуємося більше, не проходимо пішки більше, не проговоримо більше, ніж ми подумаємо.

ми пішли в супермаркет за молоком і мінеральною водою і купили собі випадково чіпси. стоїмо на касі і думаємо: « а може, не треба? потім від них живіт буде боліти, я ж худнути вирішила у вівторок. о, а що у касирки з макіяжем, чому в неї блакитні тіні з блискітками?! дідько, яка у нас безвкусна країна, от якби я жила в Італії, там було б так красиво, я б там сфотографувала вид з вікна та чіпси там напевно смачніші. а чому у мене вийшло всього 27.90? чому не 28.30? ого, вже 11 годин вечора, а я думала, що ще десь 8..."

ми прийшли додому, з'їли чіпси і думаємо: «ось нахєра. ну обіцяла ж собі у вівторок, що тиждень не буду їсти всяку фігню. я ж повинна схуднути, скоро випуск.там сукня буде коротка. який би фільм мені подивитися?...»

ми подивилися «сибірський цирюльник», лежимо в ліжку і думаємо: «любов… вона взагалі є? чому в той час вона мала інші цінності, куди вони поділися зараз, у що вони інтерпретувались.потрібно написати про це пост в жж. я хочу айпад. може він мені не потрібен, навіщо він мені? о, згадала ту жінку з вином з муракамі, вона така красива. цікаво, а який у неї будинок, вона самотня, чи хворіла вона вітрянкою в дитинстві… потрібно спати напевно, завтра ж рано вставать...»

їдемо ми вранці в метро. час пік. думаємо: «куди квапляться всі ці люди, де всі інші люди зараз, хто вийде зі мною на одній станції,  чому ця тітка так нафарбувалася: червона помада повинна бути тоді, коли очі не яскраві...»

розмовляємо з якоюсь людиною, яка не приємна нам, з якою ми не хочемо розмовляти і думаємо: «що за дурацька сіра кофта у нього? а чому я не можу зараз сказати йому, що він мудак. як добре, що в мене є мої люди… зараз договорю з цим дурнем і напишу повідомлення людині, яку я люблю. мені потрібно бути вдома о 8… чому я не живу у величезному будинку, там би у мене ось такі квіти у вазі на підлозі стояли б… такі жовті або білі… я б їх сфотографувала..»

ми думаем. ми думаємо перед тим, як засинаємо. ми думаємо, коли слухаємо або не слухаємо викладача на лекції/уроці. ми думаємо, коли ми тримаємо в руці келих з вином. ми думаємо, коли ми не думаємо, що не думаем. ми думаємо, коли нам дарують подарунки. ми думаємо, коли ми їмо суп. ми думаємо, коли ми любим. ми думаємо, коли ми купуємо апельсиновий сік.

мені здається, що після смерті я все одно буду думати.

я не хочу кинути палити. я хочу кинути думати.